Управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин ГУ Держпродспоживслужби в Київській області
Ясенева смарагдова златка – надзвичайно небезпечний стовбуровий шкідник. Заселяє зазвичай ослаблені дерева, але при масовому розмноженні страждають і здорові дерева. Відноситься до «Карантинних організмів, відсутніх на території України» (список А-1).
Батьківщиною цього виду є листяні ліси Корейського півострову, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайваню. Також шкідник розповсюдився в Приморському та Хабаровському краях Російської федерації. На початку 21 сторіччя златка потрапила до Північної Америки, де її розповсюдження в межах США та Канади зупинити не змогли. В останні кілька років вид потрапив до східної Європи. Наразі шкідника відмічено в Росії, Білорусії та Україні. В межах України виявлено спалахи в Луганській та Харківській областях.
Основною рослиною, на якій оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus). Пошкодження можуть також зазнавати представники родів: горіх (Juglans), лапина (Pterocarya), в'яз (Ulmus). Дерева, які заселяє смарагдова златка гинуть за 1-3 роки. Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.
Основними ознаками пошкодження дерева є:
- крона стає розрідженою;
- крона починає всихати зверху до низу (Рис. 1);
- під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою (Рис. 2);
- на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми (Рис. 3).
Рис. 1. Дерево пошкоджене ясеневою смарагдовою златкою.
Рис. 2. Личинкові ходи під корою пошкодженого дерева.
Рис. 3. Імаго поряд з льотним отвором.
Шкодочинність. Здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отворів на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.
Способи поширення. Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.).
Карантинні заходи. При ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
