ГУ Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє: небезпечний шкідник Американський білий метелик
Чи помічали ви на деревах клену гілки обплетені паутиною, а в середені гусинеці?
Такі паутинні гнізда можна помітити у своєму садку на плодових деревах.
ЦЕ Американський білий метелик (АБМ) – один з найнебезпечніших шкідників-поліфагів, які зустрічаються на території України.
Виділяється серед інших шкідників надзвичайно широким спектром видів рослин - живителів.
Відомо понад 250 (за деякими даними понад 300) видів деревних, чагарникових та трав’янистих рослин, на яких метелик може розвиватися. Серед них великої шкоди зазнають різні плодові дерева: шовковиця, персик, яблуня, черешня, абрикос, груша, вишня та інші.
Батьківщиною цього метелика є Північна Америка. В Україні вперше був зареєстрований в 1966.
Цей шкідник дуже плодючий. Впродовж року розвивається 2-3 покоління. Перші метелики з’являються в середині квітня. Надалі їх чисельність стрімко зростає, адже одна самка здатна відкласти 1500–2500 яєць! Завдають найбільшої шкоди представники 2-го покоління в другій половині літа – на початку осені, коли їх чисельність досягає максимуму.
Шкідливою стадією АБМ є гусениця, яка відрізняється значною ненажерливістю. Молоді гусениці з'їдають за один день їжі в 5-10 разів більше ваги свого тіла. Живуть групою та оплітають окремі гілки павутиною. Таким чином вони формують загальне павутинне гніздо. Поступово розширюючи його, обплітають цілі гілки та дерева. Завдяки цьому гнізду личинки шкідника захищають себе від несприятливих умов. На додачу гусениці вкриті довгими та густими волосками, які захищають їх від хижаків. На цій стадії гусениці виїдають м’яку листову пластинку, залишаючи лише «скелет» від листка. На старших стадіях гусениці розповзаються від гнізд та ведуть самостійний спосіб життя. В цей період вони з’їдають весь листок. При сильному ураженні дерево залишається повністю без листя і, найбільш ймовірно, загине в найближчому майбутньому. Особливо страждають плодові дерева. При нестачі їжі на одному дереві гусениці мігрують на інше, наприклад, клен з'їли перейшли на горіх, який росте поруч. В плодових садах картина та ж сама, з'їли всю яблуню перейшли на іншу деревину поруч.
На зиму гусениці заляльковуються в різноманітних сховищах (під корою, в розломах гілок, в опалому листі тощо).
Через високу чисельність та активну здатність шкідника до розповсюдження, постійно виникають нові вогнища. Без активної боротьби зі шкідником втрачається значна частина врожайності плодових дерев.
Найбільш дієвим способом боротьби зі шкідником є зрізання та спалювання павутинних гнізд першого покоління (кінець весни – початок літа). Саме в цей час чисельність шкідника ще не є критично висока. Знищувати шкідника можна цілими гніздами та без використання отрутохімікатів. В подальшому боротьба зі шкідником стає менш ефективною через збільшення кількості гнізд та переходом до одиночного способу життя личинок.
Другим дієвим заходом можуть бути ловчі пояси навколо стовбурів дерев з крафтового паперу. Папір мнеться для створення складок і обв'язується навколо стовбура дерева, на якому є гнізда. Гусениці, спускаючись для залялькування по стовбуру, заповзають всередину паперових складок в пошуках укриттів. Пояси періодично перевіряють, гусениць знищують.
В осінній період рекомендується прибирати рослинні залишки з-під ушкоджених дерев, очищати їх стовбури від відмерлої кори і обмазувати вапном.
Тільки спільними зусиллями можна зупинити розповсюдження шкідника!
