/Про Бориспільщину
Про Бориспільщину 2018-04-13T13:40:21+00:00

Бориспільська районна державна адміністрація – карта району (Збільшити карту)

 

Бориспільщина: досягнення та пріоритети розвитку

Бориспільський район утворений у 1923 році.

Знаходиться у східній частині Київської області. Площа – 148,5 тис. га, 5,3% загальної території області. На заході межує з територією м. Києва, на сході –  з Баришівським і Переяслав-Хмельницьким районами, на півночі – з Броварським і Баришівським районами, на півдні – з Обухівським і Кагарлицьким районами.

У Бориспільському районі – 43 населених пункти, 20 сільських рад. Населення становить 53 тисяч 215 осіб.

Бориспільщина має розвинуту транспортну інфраструктуру. На території району діє державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», проходить автомагістраль Київ-Бориспіль-Харків, залізниця Київ-Харків зі станціями «Бориспіль», «Чубинське», «Кучаків».

Вигідне географічне розташування району, сприятливий інвестиційний клімат та ефективна взаємодія Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з органами місцевого самоврядування та  суб’єктами господарювання спрямовані на втілення у районі загальнодержавних реформ, виконання завдань Програми соціально-економічного та культурного розвитку Бориспільського району на 2017 рік, вирішення актуальних питань життєдіяльності району.

Бюджет

До загального зведеного бюджету Бориспільського району за 2017 рік надійшло доходів у сумі  910,5 млн. грн, що на 300 млн. грн більше, ніж в 2016 році.

Основним бюджетоутворюючим податком залишається податок на доходи з фізичних осіб. Його сумарна  частка у перевиконанні становить 92,2 млн. грн.

Бориспільський район посідає перше місце серед районів Київської області  по надходженню ПДФО на 1 жителя ( 3,1 тис. на 1 жителя), що формує показник реверсної дотації (вилучення) до Державного бюджету.  Реверс на 2018 рік  становить 79,4 млн грн проти 2017 року 39,6 млн грн. Тобто самодостатність нашого району дозволяє в певній мірі підтримувати видатки Державного бюджету.

Чітко виокремлюються чотири бюджетоутворюючі сільські бюджети. Їх частка в загальних доходах складає 30%, а саме Щасливе — 13%, Велика Олександрівка — 8%, Гора — 5%, Іванків — 4%.

 

Соціально-економічний розвиток

Станом на 01.01.2018 року за показниками соціально-економічного та культурного Бориспільський район впевнено входить в першу трійку лідерів Київської області.

Обсяги реалізованої продукції промисловими підприємствами Бориспільського району за 2017 рік становлять близько 1,2 млрд. грн, що на 66 % більше порівняно з 2016 роком.

В сільськогосподарському секторі економіки району в 2017 році виробництво валової продукції сільського господарства збільшилося на 4 % у порівнянні з 2016 роком і становить 727 млн. грн.

Кількість суб’єктів малого і середнього підприємництва становить 5680 одиниць, тобто на 4,5 % більше порівняно з початком 2017 року.

Загальна сума надходжень до бюджетів всіх рівнів, одержаних від діяльності малого і середнього підприємництва, становить 848,2 млн. грн. Це на 26 % більше, порівняно з 2016 роком.

Обсяг капітальних інвестицій становить 1,2 млрд. грн. (7,0% до загального обсягу капітальних інвестицій по Київській області), що на 52 % більше, порівняно з аналогічним періодом 2016 року (826,2 млн. грн.).

Обсяги прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) становили 113,0 млн. дол. США.

 

Природа

Бориспільський район лежить у межах терасової частини Придніпровської низини, поверхня якої характеризується слабо хвилястим рельєфом. У заплаві Дніпра – численні прируслові вали, стариці, болота.

Корисні копалини: пісок, суглинок, торф.

Бориспільський район належить до недостатньої вологої, теплової, агро-кліматичної зони. Ріки басейну Дніпра – Трубіж, Карань, Красилівка, Ільтиця, Іква, Павлівка. На південному заході району – Канівське водосховище.

Грунти – темно-сірі опідзолені та ясно-сірі лісові, дерново-підзолисті та чорноземи опідзолені.

 

Історія

На території району 32 пам’ятники, 50 братських могил,  4 меморіальних комплекси.

Під час Другої Світової Війни Бориспільський район був окупований німецько-фашистськими загарбниками 20 вересня 1941 року, а  звільнений  — 24 вересня 1943 року.

За два роки окупації фашисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення Батьківщини загинуло понад 8 тисяч мешканців району. На території району споруджено 80 пам’ятників і обелісків.

В 50 братських могилах поховано 4,5 тисячі воїнів.

На території району зосереджені численні археологічні пам’ятки, що включені до реєстру культурної спадщини – це 24 кургани, 53 поселення, 5 городищ різних історичних епох.

Покровська церква в с. Сулимівка – пам’ятка архітектури 17-го ст., а також пам’ятник садово-паркової архітектури – Сулимівський парк.

Культура

Бориспільщина – Батьківщина відомого українського етнографа, фольклориста і вченого, автора слів гімну України «Ще не вмерла Україна» П.П Чубинського.

В населених пунктах району діють 34 клубні установи, музична школа в с. Щасливе, школа мистецтв в с. Велика Олександрівка з її філіями і 34 сільських бібліотеки.

Працюють 14 народних колективів художньої самодіяльності. Серед них — народна хорова капела імені Чубинського та ансамбль «Барви України».

Наші люди — гордість України 

Гідністю Бориспільщини є люди, які народилися, працювали або працюють в районі: Іван Некраше́вич — український поет і проповідник другої половини XVIII ст. (с. Вишеньки); Петро Верна – заслужений майстер народної творчості України, різьбяр по дереву (с. Гора); Павло  Кислий – академік, український вчений з металознавства (с. Мала Олександрівка); Сергій Чорний – професор астрономії (с. Лебедин); Василь Швець – поет, член Спілки письменників України (с. Іванків); Єлизавета  Миронова – художниця, член Спілки художників України (с. Сошників); Олександр Зюзькін — заслужений артист України, диригент народної академічної хорової капели імені П.П. Чубинського; Петро Засенко – поет, член Спілки Національної Спілки письменників України (с. Любарці); Наталія Скаку́н — заслужений майстер спорту з важкої атлетики, володарка 51 рекорду України, 4 рекордів Європи, рекорду світу, учасниця Сіднейських Олімпійських ігор (с. Лебедин); Валерій Гудзь — полковник, заступник командира 72-ої окремої механізованої бригади, Народний Герой України.

Авторизація
*
*
Prove your humanity: 7   +   7   =  
Реєстрація
*
*
*
Генерація пароля
WordPress Lessons